Все було і зустрічі, й признання,
Все було – немає вороття,
Все було, але таке кохання спалює,
І біль на все життя.
Я не можу жити наче в клітці,
Крила мені любий не ламай,
Я ж як голуб, як ота лебідка,
Що летить у даль за небокрай.
За неволю гіршого немає,
Моя воля – то понад усе,
Коли вільна я, душа співає,
Пам’ятай коханий мій про це.
2006